Петра Конашевича-Сагайдачного чотири рази обирали Гетьманом Війська Запорозького

10 квітня 1622 року помер Гетьман України Петро Конашевич Сагайдачний, славетний флотоводець України козацької доби.

Славетний полководець і флотоводець України козацької доби, політичний діяч, гетьман Війська Запорозького народився в родині дрібного шляхтича із Самбора на Львівщині. Початкову освіту здобув у 1589 – 1592 рр. у м. Самбір. У 1592 – 1598 рр. навчався у славетній Острозькій школі. Після завершення навчання стає запорозьким козаком, де, як вправний лучник, отримує прізвисько «Сагайдачний». У складі козацького війська бере участь у морських походах. Його вважають основоположником українських військово-морських сил (до речі, на його честь названо корабель вітчизняних ВМС). На початку липня 1616 р. отримує гетьманську булаву, разом із 6-ма тисячами козаків на 120-150 чайках вирушає у морський похід, бере Кафу. Восени 1616 р. спалив османський флот (26 галер) поблизу Мінери, несподіваним штурмом узяв Трапезунд. При поверненні додому в битві на рейді Синопа розгромив ескадру адмірала Ціколі-паші, потопивши 3 великі кораблі та декілька менших. Після цієї перемоги атакував Стамбул, захопив полонених і спалив половину міста. За результатами цих походів встановив повне панування козаків у Чорному морі.

Чотири рази обирався Гетьманом Війська Запорозького, що свідчить про неабиякий авторитет серед козаків. Сагайдачний провів зміни війська на Січі: поділив його на сотні та полки, поновив навчання, впровадив сувору дисципліну, заборонив пити горілку під час морських походів, ввів страту за провини. Очолюване ним козацьке військо захопило турецьку фортецю Кафа, звільнивши утримуваних там полонених. Відомий своїми військовими виступами проти Московського царства та морськими походами, під час яких козаки висаджувалися навіть у столиці Османської імперії Стамбулі. 

Сагайдачний був прекрасним тактиком. Його вміння знаходити непомітні маршрути для пересування війська ворожою територією, а також висока дисципліна війська і вдосконалена тактика битви дозволяли козацькому війську вести рівний бій з противником, який перевищував козаків за чисельностю у 2-3 рази. Особливо виразно військовий хист гетьмана Сагайдачного проявився у 1621 р. під час Хотинської війни, яка закінчилися підписанням угоди 9.10.1621, за якою кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією встановили по річці Дністер; Османській імперії та Кримському ханству заборонялось здійснювати набіги на українські та польські землі а запорожцям заборонялось здійснювати походи на Крим і Османську імперію.

Величезна заслуга Сагайдачного у відновленні православного єпископату та підтримці православної Церкви в Україні. Козацтво було колективним членом Київського братства, а Сагайдачний став опікуном заснованої при ньому школи, надавав їй кошти. Під час Хотинської битви в 1621 р. отримав тяжке поранення, що стало причиною передчасної смерті.

Ім’ям П. Сагайдачного названі вулиці в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Івано-Франківську, Кропивницькому, Кривому Розі, Луцьку, Чернівцях, Вінниці, Рівному, Тернополі і Полтаві. Встановлений у Севастополі у 2008 р. пам’ятник Сагайдачному демонтований російськими окупантами 25.04. 2014 р. та встановлений у Харкові. Ім’я П. Сагайдачного присвоєне Національній академії сухопутних військ. Саме гетьману Сагайдачному присвячували свої твори видатні українські письменники – Адріан Кащенко, Пантелеймон Куліш, Зінаїда Тулуб, Андрій Чайковський, Осип Маковей. 

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: